Невидимий фронт: Як через інтернет вербують дітей

Як залучають дітей

Основними платформами для вербування є Telegram, Tik-tok, Discord, Twitch, Viber, Steam, WhatsApp, Instagram та онлайн-ігри, проте важливо розібрати детально, як на цих платформах можуть залучати дітей до протиправної діяльності. Але по суті вербування та залучення дітей до протиправної діяльности може відбуватися на будь-якій платформі в інтернеті.

Спробуємо проаналізувати, як на цих платформах може відбуватися залучення дітей з подальшим залученням до протиправної діяльності. Згідно з опитуванням молоді, діти віком 13-15 років користуються найактивніше Telegram, Tik-Tok, YouTube, Instagram, Viber та Discord. Саме тими платформами, щодо яких є застереження у правоохоронних органів у першу чергу.

 Telegram найпопулярніша платформа серед російських військових злочинців

Телеграм – це месенджер із функцією передачі текстових повідомлень, голосових та відеодзвінків, а також із підтримкою каналів та ботів. Важливо, що це платформа, дозволений вік якої складає 16+ років, тобто, коли діти молодшого віку користуються нею без відповідних налаштувань, вони можуть знайти/побачити/долучитися до чогось такого, що може нашкодити їхньому життю та здоров’ю. У 2023 році, згідно з опитуванням молоді, 58% дітей віком 10-12 років мінімум щодня відвідують цей месенджер. Станом на літо 2024 року нове дослідження показує, що кількість дітей віку 10-12 років, які користуються телеграмом мінімум щодня, складає 63%.

 Як можуть залучити неповнолітніх до протиправної діяльності у Telegram?

Анонімність. Завдяки шифруванню та функції самознищення повідомлень, Telegram використовується для прихованої комунікації.

Використання анонімних чатів.

Групи та канали. Відкриті чи приватні групи, де поширюються інструкції, завдання, ідеї “патріотичної діяльності”.

Особисті повідомлення. Прямі звернення до дітей із  маніпулятивними питаннями чи пропозиціями.

Боти. Використання автоматизованих ботів для збору даних, анкетування або інструкцій із виконання завдань.

 TikTok. Як можуть залучити до протиправної діяльності?

Вірусний контент: Створення коротких відео, які романтизують військову службу, демонструють зброю чи показують окупантів як “визволителів”.

Челенджі: Поширення завдань-ігор, що непомітно залучають дітей до небезпечної поведінки. Наприклад, збору та поширення  розвідувальних даних про місце перебування чи скупчення людей.

Прямі ефіри: Звернення до аудиторії для збору коштів чи даних, з використанням емоційного тиску.

 Discord. Як можуть втягнути неповнолітніх  до протиправної діяльності?

Геймерські спільноти: Використання серверів, де діти спілкуються під час ігор, для збору інформації чи залучення до обговорень політичних тем.

Приватні чати: Злочинці можуть підходити до дітей у вигляді однолітків і поступово маніпулювати їхньою свідомістю.

Модеровані канали: Створення спеціалізованих каналів під виглядом освітніх або розважальних спільнот.

 Twitch. Як можуть втягнути неповнолітніх до протиправної діяльності?

• Стримінги: Через відеотрансляції демонструються ідеологічні меседжі,пропаганда або збір коштів на “допомогу”.

• Чати: Активна взаємодія з аудиторією через коментарі, що може включати  підбурювання до протиправних дій.

• Спонсорство: Виплати дітям-стримерам в обмін на приховану пропаганду чи виконання певних завдань.

 Чому діти на це реагують

Злочинці використовують широкий спектр маніпуляцій, спрямованих на вразливі місця неповнолітніх. Основні причини успішного залучення неповнолітніх до протиправної діяльності криються в емоційній та соціальній незахищеності, відсутності критичного мислення, впливі соціальних мереж і браку уваги з боку батьків.

Нижче розберемо причини, які дозволяють воєнним
злочинцям маніпулювати дітьми

1. Пошук легких заробітків. Злочинці починають обіцяти матеріальну допомогу або винагороду за, на перший погляд, прості завдання: намалювати графіті, поклеїти листівки. Зазвичай дітям за це не платять.

2. Шантаж та залякування дитини. Злочинці можуть почати писати дитині з погрозами життю та здоров’ю її батькам чи рідним. Діти переживають за своїх рідних, тому можуть погодитися на вимоги злочинців.

3. Недостатній життєвий досвід і критичне мислення. Діти часто не вміють розпізнавати маніпуляції, пропаганду чи небезпеку. До того ж у підлітковому віці багато хто думає, що вони можуть змінити світ або робити “героїчні” вчинки, не розуміючи наслідків. Через брак досвіду діти можуть сприймати все за чисту монету, особливо якщо це подається авторитетно чи від однолітків.

4. Емоційна вразливість, яка тільки посилюється в умовах воєнного часу.

Якщо дитина відчуває брак підтримки в родині чи серед друзів, вона стає вразливою до впливу людей, які обіцяють “розуміння” або “дружбу”. Або злочинці можуть лякати дитину можливими наслідками, якщо вона відмовиться співпрацювати.

5. Вплив соціальних мереж. У соцмережах популярні героїчні наративи про “боротьбу за справедливість”, “відданість батьківщині” чи “захист слабких”. Діти часто вважають те, що бачать у соцмережах, правдивим, бо не знають про фейкові профілі, пропаганду та маніпуляції. Також відео, челенджі та заклики до дій можуть викликати бажання бути “в тренді” або “не відставати від інших”.

6. Схильність до ризику та недооцінка ризиків. У цьому віці діти часто діють імпульсивно, прагнучи спробувати щось нове, небезпечне чи заборонене.

Це може бути спричинене бажанням довести свою “сміливість” або “зрілість”. Однак багато дітей не до кінця розуміють, які наслідки можуть мати їхні дії (наприклад, розголошення інформації чи виконання завдань).

7. Соціальний і політичний тиск. Російські воєнні злочинці використовують сильні наративи про “захист батьківщини”, “справедливість” чи “героїзм”, які легко вражають дитячу психіку. Якщо родина підтримує проросійські погляди, дитина може легко погодитися на подібну діяльність.

Примітка* Діти, які живуть у зоні конфлікту, можуть бути переконані,що їхні дії можуть щось змінити або полегшити їхню ситуацію.

8. Маніпуляції злочинців

• Дружній підхід: Зловмисники часто прикидаються друзями, які “розуміють” дитину, створюючи відчуття довіри.

• Винагорода: Обіцяють гроші, подарунки, “привілеї” або популярність за виконання завдань.

• Почуття провини: Маніпуляції типу “якщо ти не допоможеш, постраждають інші”.

• Сила авторитету: Використання ролей вчителів, військових, “старших друзів”, щоби вплинути на рішення дитини.

• Низька обізнаність про ризики. Діти можуть просто не розуміти, що відбувається, та не здогадуються, які це може мати для них наслідки. Бо банально НЕ знають та НЕ чули про це.

9. Захоплення іграми та віртуальним світом. Злочинці створюють “завдання”, що нагадують ігровий процес, через що діти сприймають їх як гру. Тож як наслідок, у віртуальному середовищі діти можуть не до кінця усвідомлювати, що їхні дії мають реальні наслідки.

10. Брак батьківської уваги. Окрема НАДважлива причина. Коли батьки не цікавляться онлайн-життям дітей, це відкриває можливості для злочинців. Якщо діти не відчувають підтримки вдома, вони шукають її в інтернеті, де можуть стати жертвами маніпуляцій.

11. Складні життєві обставини: Діти, які живуть у незаможних/малозабезпечених умовах, більш схильні до впливу злочинців.

12. Пошук визнання: Діти прагнуть бути важливими, помітними та прийнятими в групі. Зловмисники маніпулюють цим бажанням, пропонуючи “героїчні” ролі або “місії”.

13. Самовпевнена поведінка дітей в інтернеті. Згідно з нашим дослідженням, діти схильні переоцінювати рівень своєї безпеки та знань, що стосуються цифрового середовища.

14. Використання можливостей штучного інтелекту. Злочинці активно використовують технології штучного інтелекту, щоби вводити дітей в оману, створювати нереальний контент та шантажувати цим контентом дітей з подальшим впливом на останніх.

 

Джерело:#stop_sexтинг.

Сайт для батьків та освітян: https://stop-sexting.in.ua/adult/
Сайт для дітей: https://stop-sexting.in.ua